Проблеми будинків старого фонду

“`html

Найбільш оптимальний варіант отримати безпечне, здорове та комфортне житло – починати спочатку (ідея, вибір технологій-матеріалів, підбір ділянки, комплексне проєктування, професійне будівництво, продуманий ремонт, внутрішнє облаштування). Або хоча б зробити власне окреме житло таким, що Ви ні від кого не будете залежати у частині прийняття необхідних рішень. І що робити, коли Ваш дім є лише частиною загальної будівлі, а ефективного результату неможливо досягти без комплексної модернізації-реконструкції всієї будівлі в цілому та кожного окремого житла? Тут без об’єднання всіх мешканців-сусідів будь-які заходи будуть марними.

Це найбільш поширений варіант для України, до того ж з присутнім ефектом “міни уповільненої дії” або, якщо простіше, то це реальна глобальна проблема в межах усієї країни. Вона виходить за межі сучасної потреби забезпечення безпечного та здорового комфорту проживання при заощаджувальному та ефективному характері побутового ресурсоспоживання. Так давайте розглянемо все по порядку.

У повоєнний час (після 1945 року) для Європи та колишнього СРСР гострою проблемою стало швидке відновлення зруйнованої інфраструктури, промисловості, житлового фонду і тому подібне.

Була нагальна необхідність у масовому, дешевому, простому, і з максимально швидкими темпами будівництві житло, де аспекти звукоізоляції, бережливості чи ефективності ресурсоспоживання взагалі не бралися до уваги.

Основною проблемою також було й максимальне конструктивне спрощення: оскільки це житло розглядалося як “тимчасове”, то розрахунковий термін експлуатації досягав межі 25-50 років, вже після – житло стає аварійно небезпечним і має бути знесено або демонтовано. Багато хто воліє обирати новобудови сучасного типу, яким є комплекс Сирецькі Сади.

Найбільш яскравий приклад такого житла – це так звані “хрущовки”, які, у властивих СРСР традиціях тих часів, були скопійовані з французьких будинків у місті Гавр, створені за проєктом Огюста Перре. Саме вони були представлені у 1950 році Хрущову під час його візиту до Франції. Подаємо цікаві фото для аналізу, враховуючи і той факт, що відновлений після Другої світової центр Гавра став об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а от радянські “хрущовки” – ні.

Не так важливо, хто автор, як те, що проблема такого повоєнного житла була нагальною для всієї Європи, а не лише для нас як “радянська спадщина”.

За роки правління Хрущова нові квартири отримали близько 55000000 осіб, було побудовано понад 13 000 житлових будинків (це лише в Союзі). Перший такий будинок був побудований у 1957, а останній – у 1985 році. Значна кількість людей, які проживають сьогодні в таких будинках, перебуває, як на пороховій бочці.

“`